Багато студентів Каразінського університету опинилися у вкрай скрутному становищі, що не дає їм змоги бути повноцінно залученими до освітнього процесу. Багато хто з них бачив смерть, втрату рідного дому, розлучення з рідними. Деякі студенти та співробітники університету перебувають на тимчасово окупованих територіях у нелюдських умовах. Через загрозу життю багато каразінців були вимушені виїхати в інші міста або за кордон.
Студенти завжди були пріоритетом у питаннях розвитку університету та його трансформ ації. Оскільки освіта в університеті завжди відрізнялася своїм сучасним студентоцентризмом, то і сьогодні ми не можемо залишити наших студентів сам на сам зі своєю бідою.